метушня — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
метушня — і/, ж., розм. 1) Те саме, що метушіння. || Шум, гамір, пов язані з цією дією. 2) перен. Дріб язкові справи, турботи … Український тлумачний словник
керенія — метушня, сум яття [I] … Толковый украинский словарь
метушнявий — прикметник … Орфографічний словник української мови
содом — у, ч., розм. 1) Крайнє безладдя; метушня, шум. 2) заст. Крайня аморальність, розпуста, що панують де небудь. •• Содо/м і Гомо/рра а) крайнє безладдя; метушня, шум; б) крайня аморальність, розпуста, що панують де небудь … Український тлумачний словник
бігання — я, с. 1) Дія за знач. бігати 1). || перен. Поспішне метушливе ходіння куди небудь, з якоюсь метою; безперервна метушня. 2) спорт. Те саме, що біг I 2) … Український тлумачний словник
варвотня — і/, ж., діал. Гармидер, метушня … Український тлумачний словник
ворушіння — я, с. 1) Дія за знач. ворушити і ворушитися. 2) розм., рідко. Те саме, що метушня 1) … Український тлумачний словник
ворушня — і, ж., розм., рідко. Те саме, що метушня 1) … Український тлумачний словник
гармидер — у, ч., розм. 1) Безладний галас; метушня. 2) Відсутність або порушення ладу; безладдя. 3) перен., рідко. Майно … Український тлумачний словник